Різноманітність ґрунтово-кліматичних умов, особливості технології вирощування озимої пшениці, озимого ріпаку, істотна різниця у рівнях насичення сівозмін зерновими культурами визначають видовий склад шкідливих організмів та ступінь їх шкодочинності в зональному аспекті. Це слід враховувати при підготовці робочих варіантів систем захисту. Вчасне і повне звільнення посівів озимої пшениці від конкуренції з бур’янами за життєвий простір, світло, вологу, елементи живлення є основою одержання високих урожаїв зерна.
Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук
завідувач лабораторії гербології ІЗР НААНУ
Резистентність до гербіцидів у бур’янів слід розглядати на двох рівнях – видовому і внутрішньопопуляційному (біотипному).
Видова резистентність притаманна рослинам внаслідок сформованих еволюційно і зумовлених генетично різних механізмів стійкості до гербіциду. Функціонально вона виявляється у тому, що культурні рослини і бур’яни як компоненти агрофітоценозу характеризуються значною екологічною пластичністю. Вони завжди еволюціонують і порівняно швидко пристосовуються до умов навколишнього природного середовища. Крім гербіцидів негативний вплив на рослини можуть мати способи обробітку ґрунту, специфічна сівозміна (зі скороченою ротацією) або її відсутність (монокультура).
Роман Гутянський,канд. с.-г. наук, науковий співробітник лабораторії рослинництва і сортовивчення
Абіотичні або природні чинники піддаються значно меншому контролю на рівні можливостей захисту рослин від їхньої негативної дії. До тих, що понижують технічну ефективність гербіцидів різних груп, можна віднести вплив метеорологічних умов. Наземні гербіциди забезпечують високу технічну ефективність при внесенні їх у ранні фази розвитку бур’янів, за сприятливих погодних умов для їхнього росту. Найвища фітотоксичність цих гербіцидів спостерігається за температури +18-240С, слабка - при +25-300С, а при +8-100С майже відсутня. Тому в спеку та особливо при низькій відносній вологості повітря гербіциди необхідно вносити вранці, а у холодні дні - вдень. За цих умов гербіциди краще транслокуються у рослини бур’янів.
Євген МОРДЕРЕР, доктор біологічних наук, завідувач відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України