Зв’язок строків, способів та місця внесення вапна в сівозмінахзумовлений трьома чинниками: дозою вапнякового матеріалу, відношенням культур сівозміни до реакції ґрунтового розчину, видом (формою) та якістю вапнякового добрива. Рівень зниження ґрунтової кислотності прямо залежить від кількості внесеного вапна, тому роль першого чинника очевидна.

Найбільші витрати в технологіях вирощування культур відводять системі добрив. Добрива є найвпливовішим чинником підвищення врожайності культур. Застосування норм добрив під культури багато в чому залежить від погодно-кліматичних умов і типу ґрунтів. Для різних кліматичних умов і місць розташування регіонів характерні певні види ґрунту.

Забур’яненість посівів — один із найсерйозніших чинників впливу на врожайність озимої пшениці. Це може призвести до втрати від 15% до 50% врожаю вже на стадії відновлення весняної вегетації. Саме тому гербіцидний захист озимої пшениці в період кущення до виходу в трубку є своєрідним Рубіконом для агронома.

У переважній більшості вітчизняних аграрних господарств практикується так звана комерційна сівозміна. Фермери сіють те, що може гарантовано дати прибуток без зайвої мороки зі збутом. Здебільшого це озима пшениця, соняшник, кукурудза й озимий ріпак. Останні дві культури автоматично відпадають у посушливих регіонах, що спричиняє поступове нагромадження агрономічних проблем.

За період вегетації соя нерівномірно засвоює поживні речовини: меншу кількість — від проростання насіння до початку цвітіння, основну — від цвітіння до наливу бобів. Максимальну кількість азоту й калію соя споживає у фази цвітіння та формування бобів; фосфору та сірки — у фази формування й наливу бобів.

Кукурудза найбільше вбирає азот та калій, але порівняно з іншими рослинами їй також потрібно багато кальцію та магнію. Темпи засвоєння мікроелементів різняться залежно від періоду розвитку, але найбільш інтенсивний попит на поживні речовини у кукурудзи починається із фази 6–8 листків. Загалом вона має дуже високі харчові потреби, тому до весняного…

Незважаючи на короткочасне існування агроценозів ярих олійних капустяних культур (90–120 днів), їх ентомофауна характеризується значним різноманіттям видового складу. Втрати врожаю від шкідників величезні, особливо за масового розмноження комах. Ентомокомплекс агроценозів олійних капустяних культур надзвичайно насичений і містить кілька сотень видів. Унаслідок їх життєдіяльності може як втрачатися до 50% врожаю і…

Мірою очевидних кліматичних змін дедалі важливішого значення набуває питання про вирощування сільгоспкультур за умов ризикованого землеробства. Відповідно, головне завдання комплексних робіт із весняної підготовки ґрунту до сівби — збереження вологи та якомога повніше знищення бур’янів. Які агрегати доцільно застосовувати в такому разі?

Вирощування кукурудзи у сумішках із соєю значно поліпшує кормові якості. За сівби кукурудзи і сої в один рядок по 50 тис./га кожної врожайність тримається на рівні чистого посіву кукурудзи, а збір протеїну збільшується на 2,8 ц/га, значно зростає забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном — 103–116 г.

У багатьох господарствах за ідеальних погодних умов азотне підживлення посівів озимих культур провадять одразу ж після сходження снігу, використовуючи зимову вологу, бо без неї азот у ґрунті не працює — лежить на поверхні й не доходить до кореневої системи. У тих регіонах, де не очікується опадів, підгодівлю здійснюють по ще…

З усіх зернобобових культур соя є найціннішою культурою, що уже як 50 років перебуває в центрі уваги виробництва, особливо в останні десятиліття. За обсягами виробництва олії соя — на перших місцях у світі серед олійних культур, а за вмістом життєво необхідних речовин у насінні, не має собі рівних.

В Україні останніми роками спостерігаються суттєві кліматичні зміни, які впливають на вирощування різних культур, зокрема й кукурудзи. Дві тисячі двадцятий рік також не виняток. Цього року опадів за зимово-весняний період було менше від 15,8 до 54%, ніж за зимово-весняний період 2019-го. Вологість ґрунту навесні 2020 року через малу кількість опадів…