За радянських часів ця проблема вирішувалася переважно на користь кліткового способу, оскільки він давав змогу без будівництва нових пташників збільшити виробництво м’яса бройлерів вдвічі-втричі. Інші аргументи на той час не були вирішальними.
У комплексі зоогігієнічних умов, які впливають на ефективність відгодівлі молодняку свиней, одне з провідних місць належить температурно-вологісним показникам, освітленню та швидкості руху повітря у станках. Від таких маловивчених на сьогодні чинників, як рівень втрат теплоти шляхом теплопроведення, тепловипромінювання та конвекції, залежить не лише стан здоров’я тварин, а й витрати корму та води на одиницю приросту і в цілому економіка виробництва свинини.
З кожним роком проблема мікотоксикозу загострюється, токсикогени (гриби, які утворюють токсини) швидко пристосовуються до нових технологій і сучасних пестицидів, при цьому збільшують утворення мікотоксинів у сотні разів.
Якщо оцінювати стан галузі за cвітовими стандартами, особливо скотарства та свинарства, то у малих господарствах тваринництво ведеться примітивними методами первісно-родинного устрою. Головний аргумент господарників -- економічні проблеми. Так, у нас ще не відрегульовані економічні важелі управління галуззю, але хто хоче серйозно займатися тваринництвом, той не шукає причин, а шукає способи отримання прибутку.
Одним із прийомів подовження терміну застосування птиці є примусове викликання її линьки на певному етапі.
Індустріалізація свинарства передбачає вдосконалення заходів із запобігання занесенню і надійної профілактики інфекційних, особливо екзотичних для нашої країни хвороб сільськогосподарських тварин.
Африканська чума свиней (АЧС) -- висококонтагіозна хвороба, що протікає гостро, підгостро, хронічно, безсимптомно і характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, запаленнями і дистрофічно-некротичними змінами паренхіматозних органів, надзвичайно високою смертністю.