В Україні щороку з’являються сотні нових елеваторів та невеликих сховищ, у спорудження яких інвестуються значні кошти. Кожне господарство, кожен фермер прагнуть мати змогу самостійно зберігати зерно, отримуючи завдяки цьому додаткові прибутки. Однак далеко не завжди в агропідприємстві є кваліфіковані фахівці, спроможні відразу налагодити безпроблемне зберігання врожаю. Як відомо, у цій справі присутні чимало ризиків, серед яких слід виокремити загрозу з боку шкідників зерна.

Посилений контроль за станом зерна під час тривалого зберігання дає змогу уникнути прикрих несподіванок і діяти чітко за фінансовим планом.

Металеві силоси сьогодні є найбільш поширеними спорудами для зберігання зерна в українських господарствах. Останнім часом їх кількість безупинно зростає, враховуючи прагнення багатьох аграріїв налагодити самостійну доробку та зберігання врожаю.

В овочевому сховищі не менше ніж на полі врожаю картоплі можуть загрожувати своєрідні «вороги», серед яких особливе значення мають хвороби, які можуть причаїтися на рослині ще до її збирання. Масштаби зараження та втрати врожаю картоплі можуть сягати до 100%.

Восени завжди створюється напружена ситуація зі збиранням урожаю багатьох сільськогосподарських культур, у тому числі картоплі, доведення його до товарних кондицій, транспортування до місця зберігання. У цей час проводять підготовку ґрунту і сіють озимі хліба, заготовляють корми, а тому не вистачає трудових ресурсів, сільськогосподарської техніки, транспорту. Чим пізніше осінь, тим більше стає несприятливою погода для збирання, особливо картоплі. Створювані пікові ситуації не сприяють закладанню на зберігання високоякісної, цінної за своїми фізичними властивостями, продукції. Тому її стараються швидше зібрати і відправити без товарної обробки в сховища, а взимку поволі займатися доведенням її до якості, якої вимагають відповідні стандарти.

Як можна віддавати картоплю по гривні за кілограм? — А по 60 копійок не бажаєте, — зітхне далебі не один фермер, який скуштував справдешній смак «другого хліба». Тому, сплативши в супермаркеті за сітку картоплі 40–50 грн, пересічний покупець принаймні 80% цієї суми віддає посереднику. Фермерам лишається лише спостерігати цей не вельми приємний для нього процес ціноутворення. Втім, не усім, а лише тим, хто не спромігся спорудити бодай сяке-таке сховище.

Для зберігання зерна після жнивування й до переробки потрібна індустрія сховищ, яка зараз розбудовується високими темпами. Елеватори — невід’ємна частина інфраструктури агробізнесу. На сучасних зерносховищах фермерам надають і супутні послуги: сушіння, транспортування збіжжя, забезпечення логістикою.