Протягом останніх років у наукових установах, навчальних закладах України відводиться певне нагромадження експериментального матеріалу щодо впливу різних чинників живлення на організм м’ясної худоби жуйних. У перше в полі зору найважливіше питання, а саме: технології годівлі сухостійних корів нової генерації м’ясної худоби в умовах зони Карпат. У статті викладено матеріал щодо годівлі нової популяції буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби, що є найактуальнішим для підприємств, фермерських й одноосібних селянських господарств, які розводять цих тварин у зоні Українських Карпат.

Починаючи з квітня, стала доступна громадськості новітня технологія Vence («Венсе») для тваринників. Можна буде контролювати пересування тварин і маршрути їх випасу зі смартфона або за заданою господарем програмою. Невеликий пристрій дозволяє худобі випасатися вільніше, без пастухів, собак і огорож, але під контролем.

Одним із найперших і важливим кроком у перетворенні одноосібного свого власного скотарства в конкуренту спроможну структуру в умовах ринку є налагодження селекційно-племінної роботи у своїй домашній молочній фермі. Це означає, що корови мають бути не лише високопродуктивними, а й мати якомога глибшу селекційну «біографію» із зазначенням рівня продуктивності її предків в їх породної приналежності — своєрідний паспорт (обліково-селекційну картку).

Ідеї етичного споживання заволодівають українцями. Від гуманного забою тварин деякі фермери рухаються ще далі: практикують довічне утримання, аж до смерті, домашньої птиці, корів чи кіз.

За середньою оцінкою, кожні додаткові 50 кг маси тіла корови в період отелення знижують її продуктивність упродовж усього лактаційного періоду на 500–750 кг молока. З іншого боку, наслідком різкої втрати запасів жиру в період отелення є зменшення щоденної кількості молока на 7–10 кг. Щоб мінімізувати втрати молока від корів із зайвою вагою, варто правильно коригувати їхній раціон.

Проблема зменшення поголів’я великої рогатої худоби в Україні актуальна вже багато років. Вагомою причиною відмови від розведення корів є високі затрати на годівлю — це значна частина собівартості молока. Харчування має величезний вплив на кількість, якість отриманого молока та на здоров’я корів. Раціон тварин повинен бути збалансованим із точки зору білка, енергії, мінералів, вітамінів, а кількість корму та його склад має залежати від фізіологічного стану корови й маси її тіла. Однак на ефективність годівлі, відповідно, і на максимізацію виробництва молока впливають й інші чинники.

У статті наведено результати досліджень кратності доїння на добу корів-первісток і наступних лактацій в умовах «мотиваційного доїння», де тварини видоюються не за розпорядком дня, а за своїм власним бажанням, що настає тільки тоді, коли всі їхні функції пов’язані з доїнням досягають максимального рівня. Встановлено закономірності її зміни залежно від періоду лактації та середньодобової продуктивності тварин і на основі отриманих результатів підготовлено рекомендації щодо раціоналізації кількості доїнь на молочних фермах із традиційною організацією машинного доїння.

Відома нідерландська компанія Lely (Нідерланди) сконструювала агрегат, на який давно чекали тваринники. Таку вельми брудну й трудомістку операцію, як прибирання приміщення, де утримується худоба, тепер можна довірити невеличкому і надійному агрегатові.

На виставці «Агро Анімал Шоу — 2020», що наприкінці зими проходила в Києві, було представлено чимало сучасного обладнання для тваринництва й, зокрема, молочарства. Серед інших експозицій ми побачили там, зокрема, доїльну техніку турецької компанії «Мост» (Most).

З урахуванням тривалості періоду використання консервованих кормів, який у зоні Степу України за відсутності системи зрошення становить не менше 230 днів (а це з 1 вересня по 15 квітня), та складених раціонів за різних типів годівлі була розрахована необхідна кількість кормів і їх собівартість для групи дійних корів і на все поголів’я за сінажно-силосного малоконцентратного типу годівлі.