В умовах кліматичних змін і кон’юнктури ринку агробізнес усе частіше починає застосовувати інноваційні стратегії диверсифікації видів економічної діяльності. У вказаних стратегіях значну роль відведено нішевим сільськогосподарським культурам.

Досить часто вітчизняне рибництво й аквакультура лишаються поза увагою вітчизняних експертів агроринку. Адже в тренді нині — маржинальні напрями агробізнесу, передусім пов’язані з різними галузями рослинництва. Водночас за рівнем економічних можливостей і дохідності рибництво й аквакультура є досить перспективними видами агробізнесу, на які варто звернути увагу.

Серед перспективних напрямів розвитку агробізнесу виноградарство має досить багато переваг. Однак, щоб скористатися ними й забезпечити високоприбутковий бізнес на вирощуванні винограду, варто фахово підходити до його розвитку.

У багатьох країнах світу скотарство є прибутковим видом економічної діяльності в тваринництві, що забезпечує населення основними видами продовольства і сировиною підприємства харчової промисловості. Чи можливе ефективне скотарство у вітчизняних умовах? Спробуємо експертно розглянути це питання.

Надворі стоїть бабине літо, а зі світових бірж надходять обнадійливі новини. Ціни на головне надбання нашої держави — всіляке збіжжя, сою та соняшник потихеньку собі ростуть. Загалом ф’ючерсні ринки на сільгосппродукцію почали зміцнюватися в середині серпня. Наскільки подібна цінова кон’юнктура має сталий характер, звичайно, бабуся надвоє гадала. Але підстави для стриманого оптимізму в наших хліборобів є. То ж чому/кому ми маємо за це дякувати?

Нинішній рік виявився досить непростим для ведення агробізнесу. Фактично вперше за багато років поєдналося декілька чинників негативного впливу зовнішнього і внутрішнього середовища. Це і незвичні для цього року кліматичні зміни погодних умов весни і літа, коронавірус та світова економічна криза, а також окремі внутрішні структурні проблеми розвитку аграрної галузі. Зазначені негативні чинники вже призвели до суттєвого падіння у першому півріччі 2020 року індексу сільськогосподарського виробництва у різних за рівнем забезпечення агрокліматичними і ресурсними умовами регіонах в середньому на 10% і більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Стійке виробництво зерна є стратегічно важливим для економіки та продовольчої безпеки. Адже зерно є основою формування вартості в багаторівневому ланцюгу вітчизняного АПК й однією з найбільших за обсягами надходжень від експорту товарних позицій.

Минулого року вартість імпорту овочів досягла майже 140 млн доларів, зокрема помідорів було завезено на суму 41,3 млн доларів. Досить значна частина зазначеного імпорту — овочі, вирощені в тепличних умовах. Розвиток тепличного агробізнесу має сприяти імпортозаміщенню та підвищенню продовольчої безпеки, а також досягненню порівняно кращого рівня диверсифікації продуктово-товарного асортименту вітчизняного агроекспорту, зростанню його конкурентоспроможності.

Останніми роками розвиток вітчизняного агробізнесу зазнає суттєвих змін, які відбиваються в трансформації розмірів виробництва та напрямах спеціалізації. Концентрація виробництва, безумовно, сприяє підвищенню його ефективності. Однак зостаються невирішеними окремі економічні, екологічні й соціальні проблеми.

За останні два десятиліття спостерігаються досить істотні зміни клімату, що актуалізує дослідження з розробки нових і удосконалення наявних систем ведення агробізнесу та адаптивного його прогнозування, які найбільш оптимально враховують сучасні біокліматичні умови сільськогосподарського виробництва в різних регіонах і зонах.