Відновлення родючості ґрунту відбувається природним чином, але його темпи досить повільні. Головним помічником фермера є органічні і мінеральні добрива. Якщо вносити їх щороку, то негативний вплив на родючий шар знижується до мінімуму або зовсім зникає.

Під час визначення строків сівби слід виходити з того, що оптимальні умови перезимівлі і високу продуктивність забезпечують посіви, де рослини вегетували до початку зимівлі 50–55 діб та утворили не менше 2–3 стебел.

Славнозвісні українські ґрунти й близько не розкривають свого справжнього потенціалу родючості. Причини цьому різні, але найважливішою умовою для успішного землеробства є здорова структура ґрунту. Проте чимало фермерів ігнорують це питання, чи навіть самі долучаються до руйнування, проводячи неправильні агротехнічні заходи.

З огляду на мінливість погодних умов в Україні дедалі більшої актуальності набуває рівномірність дозрівання сільгоспкультур. Надто ж такого делікатного зерна, як у соняшнику. По-перше, за рівномірно розвиненими рослинами простіше доглядати, а їх обробіток є більш ефективним. По-друге, особливо увагу слід звертати на рівномірність дозрівання соняшнику безпосередньо перед збиранням.

Фосфор — одна з найцінніших поживних речовин. Він бере участь у багатьох життєвих процесах рослин, насамперед в енергетичному обміні — у процесі фотосинтезу, синтезу вуглеводів, білків і жирів. Фосфор впливає на формування кореневої системи, швидкість та якість кущення, на процес засвоєння інших поживних речовин, кількість і вагу насіння, і, що…

Освоєння та інтенсивне використання чорноземів степової зони протягом тривалого часу призвело до втрати ними значної частини органічної речовини, агрофізичної деградації, істотного зниження родючості ґрунту. Зростання доз добрив, зрошення, застосування інтенсивного обробітку ґрунту лише на деякий час підвищують урожайність вирощуваних культур, але не зупиняють процес його подальшої деградації. У відновленні родючості,…

Коли після збирання агрокультур спалюємо рослинні рештки, ми втрачаємо цінність соломи та органічних решток як добрива.

Серед чинників, що не дають змоги реалізувати генетично детермінований потенціал продуктивності зернових культур, важливе місце посідають шкідливі організми. Вони призводять до значних втрат урожаю, які сягають 42–50%, з часткою від хвороб близько 35%, шкідників — 25, бур’янів — 40% та погіршують якість продукції.

Тривалий моніторинг за рослинами пшениці озимої різних строків висіву в зоні Полісся свідчить, що тільки за сівби в оптимальні терміни ця культура може використати необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найвищу врожайність зерна.

Шкідників посівів у світі вистачає. І комахи — найчисельніший, найрізноманітніший та інколи найшкодочинніший клас в усьому тваринному царстві. Проте лише сарана лякає людство з біблійних часів і понині є об’єктом постійної уваги на національному та міжнародному рівнях. Для відстежування сарани залучено орбітальні угрупування в ближньому космосі, а для її знищення…

Щиро кажучи, це було б навіть цікаво, якби не було так сумно… Як можуть розвиватися посіви, які 100 днів не бачили жодної краплини дощу, і при цьому двічі потрапили під пізні приморозки? І до того ж формувати бодай сякий-такий урожай. Чи, навпаки, що робити, коли впродовж двох-трьох тижнів випадає піврічна…

Визначення норм висіву пшениці озимої проводять із розрахунку отримання густоти сходів у межах 400–450 шт./м² для сортів із низькими коефіцієнтами кущення, а для сортів, які інтенсивно кущаться, — 350–400 шт./м².