Для озимого ріпаку є характерним високий рівень споживання всіх елементів живлення. Для утворення 1 т насіння і, відповідно, кількості листостеблової маси ця культура виносить з урожаєм 50–60 кг азоту, 25–30 — фосфору та 40–60 кг калію. Саме цей показник пропонується брати для розрахунку оптимальних доз мінеральних добрив. Однак, на наш погляд, використання арифметичних розрахунків для визначення доз мінеральних добрив — це шлях до фіаско.
Керівника господарства, який цікавиться вирощуванням органічної продукції рослинництва, природно цікавлять не лише очікувані прибутки та труднощі сертифікації, але і власне сама технологія вирощування. Окремо постає тема мінерального живлення посівів, оскільки, як відомо, майже усі види широко вживаних міндобрив в органічному рослинництві використовувати не можна.
Добрива із вмістом гумінових кислот часто потрапляють в Україну з-за кордону: Німеччини, Іспанії, Туреччини, Словенії, США, Китаю. Але й вітчизняні препарати не поступаються якістю закордонним. Наприклад, сьогодні все більшої актуальності набирають засоби, виготовлені із золи різних сільськогосподарських культур, виробництво яких уже налагоджене в Україні.
Серед способів застосування мікродобрив найбільш економічними й ефективними є передпосівна обробка насіння та позакореневе підживлення рослин, що вегетують. Оброблений мікродобривами посівний матеріал підвищує енергію схожості, стає більш стійким проти грибкових та бактеріальних хвороб.
На початку осені традиційно постає питання мінерального живлення рослин наступного сезону. Добрива дорогі, а грошей у більшості агровиробників через низькі ціни на зерно минулого року та цьогорічну посуху катма. До того ж додаються цілком очевидні побоювання, що сенсу вносити багато добрив немає — все одно у рослин не вистачить вологи, щоб їх повноцінно та вчасно засвоїти…
Позакореневе підживлення та стимуляція розвитку полуниць після її збирання суттєво впливають на формування та розвиток квіткової бруньки на наступний рік. Хоч полуниць в основному і не дають врожаю вже наприкінці літа чи на початку осені, все ж це важливий період для рослин, і саме в цей час починається наступний цикл розвитку рослини й закладаються основи врожаю майбутнього сезону.
Використання соломи є ефективним засобом підтримання бездефіцитного балансу гумусу й поживних елементів, додатковим джерелом органічних добрив.
Урожайність озимої пшениці, залежно від ґрунтово-кліматичних умов та обраної технології вирощування, може різнитися в багато разів. Десь у Великій Британії чи Новій Зеландії ця культура може продемонструвати врожайність понад 15 т/га, а в неозорих степах Казахстану нормальним вражається зібрати 1–1,5 т/га. В Україні ця диспропорція менш разюча, однак якщо на Тернопільщині 10 т/га — не дивина, то на Півдні незрідка, надто ж цього року, молотять по 2–2,5 т/га. Головне, що озима пшениця — це та культура, що рятує фермерів, які змушені працювати за посушливих умов там, де взагалі мало що можна виростити.
Минулий рік видався, без перебільшення, катастрофічним для вирощування озимого ріпаку в багатьох регіонах України. Гострий дефіцит вологи в ґрунті, починаючи із серпня, і включно аж до квітня, місцями істотно прорідив, місцями цілковито знищив посіви цієї культури. До того ж тепла зима сприяла бурхливому розвитку хвороб рослин ріпаку, що у поєднанні з пізніми приморозками також відіграло свою негативну роль.
Серед ягідних культур в Україні переважає смородина й малина, дещо відстає аґрус. У цій статті розглянемо питання осіннього підживлення, захисту, поливу та посадки молодих культур восені.