Вважається, що посіви на полях у більшості регіонів України найбільше потребують доступних азоту та фосфору, а також низки інших елементів живлення, таких як сірка, магній, бор та ін. Однак якщо впродовж багатьох років відмовлятися від внесення калійних добрив, то рано чи пізно це дасться взнаки.

У питаннях позакореневого підживлення дуже багато різних думок. Більшість фермерів погоджується, що за період вегетації сою просто необхідно підживлювати як рідкими, так і сипкими добривами. Адже вони відіграють важливу роль у формуванні вегетативної маси рослини та майбутнього врожаю. Однак є думки, що таке підживлення не має істотного значення на формування майбутнього урожаю. Достатньо провести потужне підживлення ґрунту під час оранки та культивації, а також протруїти насіння надійним протруйником і здійснити інокуляцію

Соя нині належить до найбільш прибуткових та затребуваних ринком культур, зокрема, заміщаючи площі під кукурудзою. Поряд з тим далеко не скрізь можна отримати нормальну врожайність сої. Тому неабияке значення слід звертати на співвідношення витрат на вирощування та прибутку.

Істотне зниження норм внесення NPK повинне компенсуватися хоча б цільовим застосуванням мікроелементів

Нові економічні реалії у вітчизняному агробізнесі вимагають пошуку відповідних рішень. Собівартість вирощування врожаю, зокрема, через істотне подорожчання міндобрив зростає, однак ціни на вирощене зерно можна було б назвати смішними, якби не було так сумно. Тому одним із найбільш запитуваних серед українських фермерів є вибір ощадливих і водночас ефективних варіантів для мінерального живлення посівів

За умов високих цін на міндобрива та низьких — на зерно існує очевидний сенс зосередитися на максимально раціональному мінеральному живленні посівів

В умовах зерно-паро-просапної сівозміни лабораторії землеробства ІСГС НААН з метою оптимізації сортової агротехніки новостворена установа спільно з ДУ ІЗК НААН гібридів заклали трифакторний польовий дослід, де вивчали продуктивність середньораннього гібрида кукурудзи ДК Велес (ФАО 270) та середньостиглого гібрида ДК Бурштин (ФАО 350) за різної густоти рослин за збирання — 40; 55; 70 і 85 тис./га на різних фонах удобрення: (1) Без добрив; (2) N₆₀P₃₀K₃₀; (3) N₉₀P₄₅K_45.

Добрива є головним чинником підвищення врожайності соняшнику, завдяки застосуванню яких у різних ґрунтово-кліматичних умовах його врожайність зростає на 0,15–0,43 т/га, а ефективність застосування залежить від строків і способів їхнього внесення

За нинішніх реалій застосування мінеральних добрив перетворюється для українських аграріїв, якщо не на розкіш, то принаймні на дуже дороге «задоволення». Через відчутне їх подорожчання та брак коштів значення має кожен кілограм. Відповідно, до технічних можливостей розкидачів висувають підвищені вимоги. Що в такому разі пропонують відомі виробники цього сегмента сільгоспмашин?

Розкидний спосіб внесення гранульованих добрив за нинішніх економічних реалій потребує обов’язкового застосування «розумних» технологій